жениться по любви

Жениться по любви

Ошибочно мнение, что «жениться по любви не может ни один король». Советы и предложения приближенных могли просто-напросто игнорироваться. Романовы влюблялись и выбирали себе в супруги порой совсем не тех девушек, кого сватали им родители и предписывал закон, и были счастливы наперекор всему.

Как Мещовская дворянка стала родоначальницей династии Романовых

Обычай устраивать смотры царских невест был популярен в России в 16-17 веках. Жены Василия III, Ивана Грозного, Михаила Федоровича, Алексея Михайловича прошли тщательный отбор и были выбраны самим государем. Не все успели порадоваться победе: Марфа Собакина, жена Ивана Грозного, умерла через 2 недели после свадьбы; первую избранную невесту Михаила, Марию Хлопову, затравили сладостями злонамеренные бояре, а Ефимье Всеволжской на смотринах для Алексея Тишайшего так туго заплели косы, что девушка упала в обморок.

Из представленных на смотр девушек Михаилу не понравился никто. Лишь при повторном обходе он обратил внимание на Евдокию Стрешневу, прибывшую в качестве «подруги для собеседования» при кузине. Рано потерявшая мать, она было отдана отцом на воспитание к богатым родственникам, где с ней обходились сурово. «Прелестныя черты лица ея, коим кротость, с некиим унынием соединенная, придавала волшебную силу», — вот как описывает Евдокию историк и литератор Архимандрит Леонид. Михаил, воспитанный властной матерью, проявил понимание и сочувствие к сироте.

Однако мать Михаила, инокиня Марфа, была против выбора сына. Ведь царь отверг девушек из самых знатных семей, известных своей плодовитостью и здоровьем, где заведомо не было наследственных болезней и сумасшедших. «А Стрешнев кто. Человек неизвестный!», — увещевала она сына.

Но Михаил настоял на своем. 5 февраля 1626 года в Москве состоялось торжественное бракосочетание.

В 1797 году при Павел I издал и самолично зачитал указ «О престолонаследии», в котором среди прочих были такие пункты:

— Женитьбы не почитать законными без дозволения государя на оныя;

— Препятствует быть правителем вступление вдовых во второй брак во время правительства.

Самому цесаревичу манифест не препятствовал взойти на трон, но Константин предпочел отречься от прав на престол, уехав в Польшу с новой женой. Жанетта была моложе Великого князя на 16 лет. В свете 20-летнюю графиню прозвали русалкой (Ундиной). «Она не была красавицей, но была красивее всякой красавицы» — писал про нее князь Петр Вяземский, отмечая белокурые струистые волосы, голубые глаза и приветливую улыбку. С Жанеттой Константин, унаследовавший внешность и взрывной характер Павла I, наконец обрел покой.

Счастье супругов продолжалось всего 11 лет. В 1831 году в Польше начались волнения, и Константин с Жанеттой поспешили в Петербург. В Витебске Великий князь заразился холерой, и через два дня скончался. Всю дорогу до Петербурга Жанетта шла за гробом пешком. Через пять месяцев, не вынеся горя, умерла и она.

Будущего императора Александра II родители отправили в Европу, спасая от перспективы морганатического брака с Ольгой Калиновской. Бурный роман 20-летнего цесаревича с фрейлиной из польского древнего, но не царского рода, весьма обеспокоил Николая I. Цесаревичу срочно подобрали в Германии несколько принцесс, с которыми будущему императору предстояло познакомиться.

Герцог встретил Александра в окружении домочадцев. Среди них цесаревич заметил девочку с длинными локонами – младшую сестру претендентки. Когда девочку подвели представиться, она ела вишню и с прелестной непосредственностью выплюнула в руку косточки. С первого слова Александр признал в 14-летней принцессе Марии-Софии Дармштадской свою будущую супругу. Венчание цесаревича и принцессы, крещеной в православие под именем Марии Александровны, состоялось 16 апреля 1841 года.

Неизвестно, куда повернула бы история России при Екатерине III, но бомба террориста прервала жизнь Александра II и разрушила планы семьи Долгоруковых.

Жениться по любви

Большой англо-русский и русско-английский словарь . 2001 .

Смотреть что такое «жениться по любви» в других словарях:

жениться — глаг., нсв., св., употр. сравн. часто Морфология: я женюсь, ты женишься, он/она/оно женится, мы женимся, вы женитесь, они женятся, женись, женитесь, женился, женилась, женилось, женились, женившийся, женившись Если мужчина женится, значит, он… … Толковый словарь Дмитриева

жениться — женюсь, женишься; св. и нсв. Вступить вступать в брак (о мужчине). Ты и впрямь задумал ж.? Ж. по расчёту, по любви. Ж. на деньгах (на богатой невесте). У меня сын уже скоро женится (стал взрослым, достиг брачного возраста). // только св. Разг.… … Энциклопедический словарь

жениться — женю/сь, же/нишься; св. и нсв. а) Вступить вступать в брак (о мужчине) Ты и впрямь задумал жени/ться? Жени/ться по расчёту, по любви. Жени/ться на деньгах (на богатой невесте) У меня сын уже скоро женится (стал взрослым, достиг брачного возраста) … Словарь многих выражений

Стрела любви — Жанр комедия Режиссёр Анатолий Эйрамджан Автор сценария Анатолий Эйрамджан В главных ролях … Википедия

Аспекты любви — Aspects of Love Музыка Эндрю Ллойд Уэббер Слова Дон Блэк, Чарльз Харт … Википедия

День семьи, любви и верности в России — 8 июля в России отмечается День семьи, любви и верности. В этот день Русская православная церковь отмечает день памяти святых Петра и Февронии, которые издревле считались на Руси покровителями семьи и брака. Инициатива об учреждении нового… … Энциклопедия ньюсмейкеров

День семьи, любви и верности в России: история и традиции праздника — 8 июля в России отмечается День семьи, любви и верности. В этот день Русская православная церковь отмечает день памяти святых Петра и Февронии, которые издревле считались на Руси покровителями семьи и брака. Инициатива об учреждении нового… … Энциклопедия ньюсмейкеров

Повесть о любви Херея и Каллирои — (др. греч. Τῶν Περὶ Χαιρέαν Καὶ Καλλιρρόην) один из пяти канонических греческих романов. Содержание 1 Автор 2 Время создания 3 Историзм … Википедия

Возраст любви — La edad del amor Жанр Музыкальная комедия Режиссёр Хулио Сарасени Автор сценария Абель Санта Крус … Википедия

День семьи, любви и верности — 26 марта 2008 г. в Совете Федерации на заседании Комитета СФ по социальной политике была единогласно одобрена инициатива об учреждении нового государственного праздника – всероссийского дня супружеской любви и семейного счастья в честь… … Энциклопедия ньюсмейкеров

День семьи, любви и верности: история и традиции праздника — Инициатива об учреждении нового государственного праздника всероссийского дня супружеской любви и семейного счастья в честь благоверных князя Петра и княгини Февронии была единогласно одобрена в Совете Федерации на заседании Комитета СФ по… … Энциклопедия ньюсмейкеров

Жениться по любви

Я считаю жениться надо после 25.

Порой, мне кажется, наши дети первое скажут: папа, мама. А следующими словами будут: план, гера, пайка, дачка. А жена вроде забеременела.

А вообще : самое лучшее время для брака определяется не возрастом а финансовым положением и способностью жить с семьей и кормить ее.

Для примера, моей жене было 16 лет, когда нас обвеньчали, мне 21, уже 22 года вместе и я ещё не секунды не жалел, что женился. Да и дети не помеха для деланья карьеры, жена на первый гос экзамен шла беременной, а на второй уже родившей, это техникум, там она получила красный диплом, потом был универ, который тоже с отличием закончила и была при этом беременна вторым ребёнком. Так что это только от нас самих всё зависит и нечего про возраст спрашивать.

Во-во, и я про тоже, а то женятся а потом разводятся.

Во-во, и я про тоже, а то женятся а потом разводятся.

Это про меня! В 20 вышла в 21 развелась! Студенческий брак! Сейчас считаю,что в 20 лет катострофически рано!

Ну это ты прав, но даже некоторые, совершенно взрослые личность не могут справится с такой большой ответственностью как брак.

Эт про меня, но правда у меня есть чувство ответственности и обязанности, а так я живу в своем мире — я мечтатель.

А если 20 лет, живешь в общаге, учишься. Рановато!

А подумав, решила — когда есть постоянная работа, квартира, сбережения, позволяющие прожить ну хотя бы год, если вдруг без работы останешься или, не дай Бог, что-то случиться. А такое положение дел может сложиться и в 20, и в 30.

Вы представьте себе, сколько болячек вы можете передать ребёнку, если в позднем (ну скажем после 30 лет) браке решите рожать.

А потом что вы сможете дать ребёнку после 45-50 лет. Да почти ничего, кроме денег , а ему ещё и ваще внимание и участие надо!!! Да и помощь не повредит и не только финансовая!

Но всё зависит от мудрости людей. Именно от житейской мудрости, а не от наличия ума или образования! А вот сама мудрость. Только с годами! Редко когда от рождения

А в 19 жениться рано или нет? Если мы оба согласны. И финансовый вопрос не стоит.

Серіал Величне століття

Кажуть, що одружитись по любові не міг жоден із королів… А ось султан, як не дивно, міг. І робив кожен із них це завжди, вибираючи із свого гарему найулюбленішу і найкращу жінку.

А було з кого, бо у султанському гаремі зазвичай було 300 наложниць (у китайського імператора – 3000!). Це не означає, що він розпускав інших – за винятком Сулеймана (чоловіка Роксолани) та останнього — Мустафи. Але ця жінка була першою і народжувала імперії нащадка… І не мало значення, якого стану нареченої батьки — багаті чи бідні, впливові чи зовсім ні, генерали чи хлібороби… Важливим був лише один нюанс: султаншею могла стати жінка, яка до цього жодного разу не була продана будь-кому за гроші. Лише подарована. Саме така щаслива випадковість, що їх подарували, а не продали до гарему татарські поневолювачі, і зіграла щасливу долю у житті наших землячок – Роксолани, Надії, Марії та Любові, захоплених у полон.

Мало хто знає, що насправді у Туреччині — великій Османській імперії — була не одна, а чотири наших українських Роксолани. Не одній Насті Лісовській, поневоленій яничарами, судилось потрапити у гарем султана безпомічною і безправною, а потім, завдяки силі волі, мудрості та хитрощам, стати могутньою султаншею.

Дружини найвеличніших чоловіків багатющої країни і матері синів султанів — хто вони, ці до сьогодні не відомі українки на своїй Батьківщині, які зробили таку неймовірну кар’єру і, якщо хочете, справжній подвиг. Бо зуміли не просто вижити у рабстві, а стали впливовими, могутніми і бажаними… І найпершими.

Щоб судити Роксолану та її послідовниць, варто знати хоча б такі речі; наложниця із гарему, яка хоч поглядом чи якимось рухом, а то й просто так не догодила султану, зникала в ту ж ніч до сходу сонця. Євнухи одразу запихали її у мішок, куди кидали скажену кішку і змію. А потім цей мішок кидали у Босфор.

Всіх синів султана, за винятком того, хто мав стати султаном, одразу ж умертвляли. Щоб не було конкуренції. Робили це таким чином: аби не пролити голубої султанської крові, їх душили шовковим шарфом. Такою була страшна плата султанів за спокій у державі, за унеможливлення боротьби за трон. Ось і доводилось Роксолані та іншим трьом султаншам-українкам постійно жити із такою небезпекою… Так, навіть інтригувати та випереджати інтриги інших. Таким було жорстоке і безкомпромісне життя при султанському дворі.

Сувора дійсність змушувала бути не тільки мудрими та розумними, але й хитрими та далекоглядними, щоб захистити не лише себе, але й своїх дітей. Зрештою, якраз хитрість та вміння плести інтриги при дворі султана вважались дуже хорошими рисами за тими мірками…

Але який для цього треба було мати гострий розум, інстинкти – як у тваринному світі, бо ж лише миттєві і безпрограшні дії та рухи могли допомогти вижити. Отож, хто вони, наступниці Роксолани, дружини Сулеймана Пишного та матері султана Селіма, який увійшов у історію Туреччини під прізвиськом П’яниці?

Роксолана була султаншею з 1494 по 1566 рік… Сімдесят два роки такої слави та відповідальності зробили свою справу. Може, саме тому невдовзі султан Ібрагім вибрав дружиною іншу українку — Хатідже Турхан Натісе. Вона була поневоленою ще у 12 років і стала дружиною султана Ібрагіма, який підкорив дуже сильну державу Іран. Як відомо, саме за порадою султанші вперше туди пішли турки на багатих братів по вірі, а не на Європу. А брати по вірі у цей час зуміли відновити своє військо, наростити могутність і невдовзі вже достойно могли протистояти турецькій навалі (саме цей епізод у романі Загребельного та у фільмі приписаний Роксолані, а не Надії. Як бачите, наші історики неодноразово плутали султанш, бо вважали, що лише одна була українкою, а не чотири. )

Із 1627 по 1682 рік владарювала ця султанша. Спочатку як дружина, потім — як мати султана Мехмета. Тут слід зазначити, що Роксолана ввела в управління державою так званий інститут матері. Це означало, що впливовою та шанованою особою була не лише султанша-дружина, але й султанша-мати…

Мехмет відомий тим, що завоював для Туреччини острів Кріт. Дружина Ібрагіма ІІ мала українське ім’я Надія. Історики кажуть, що вона була не лише українкою, але й нашою землячкою — подолянкою. А поневолили цю дівчинку в 12 років десь біля Тростянецького району… Бо саме там любили переходити вплав Південний Буг бусурмани. Їхня позначка про це там збереглась по сьогодні…

Вона одна із небагатьох султанш, яка має донині свій мавзолей у Стамбулі. Це свідчить про те, що її турки любили і поважали. До речі, цього не скажеш про Роксолану. Там її часто називають інтриганкою, яка крутила їхнім Сулейманом як циган сонцем. Але роман Павла Загребельного, перекладений на турецьку мову, читають із задоволенням. Він там вже видається мільйонними тиражами…

У внука Натісе (Наді) і сина Мехмета Мустафи також була дружиною українка Шехсувар Султан. Вона була султаншею із 1682 по 1756 роки. Шехсувар стала матір’ю Османа ІІІ. Марія — таким було українське ім’я цієї дівчини. Вона також була захоплена у полон татарами, які передали її як калим у гарем турецького хана… Кажуть, що султанша-мати Надія робила все, аби допомогти саме Марії підкорити серце її внука, який увійшов у історію як один із наймогутніших і найсуворіших султанів. Вона була на троні навіть більше, ніж Роксолана – 74 роки.

Дружина Махмуда ІІ Валіде Султан була останньою із українок, хто разом із чоловіком правив Туреччиною. Це було у період з 1807 по 1853 р.р.

Увійшла вона у історію під прізвиськом Повелителька та Любов. Одні кажуть, що таким було її українське ім’я, інші — що так її нарекли європейські дипломати, тому що бачили, з якою любов’ю вона ставилась до людей… У 1876 році її нащадка Абдул-Азіза підступно задушили змовники… У країні стався переворот. Та його внук таки став султаном. Останнім і великим – Мустафою. Але увіковічений він у пам’яті турків під іменем Ататюрк – батько турків. Чому так полюбила ця країна саме його – нащадка Валіде Султан?

У 1924 році після серії невдалих правлінь та смертей нащадків султанського трону доля воссідати на престолі могутньої мусульманської імперії, на якій трималась половина традицій мусульманського світу, випадково випадає Мустафі, блискучому випускнику французької Сорбонни, який разом із батьками жив у еміграції — у грецьких Салоніках. Він був онуком підступно задушеного у 1876 році Абдули, з яким, до речі, дружив наш земляк із Погребищенського району Микола Ігнатьєв, що на той час був там дипломатом…

Чому саме Мустафі Кемалю судилось стати батьком турків? Бо він добровільно подарував Туреччині демократичне суспільство. Розпочав із того, що розпустив гареми. Тепер у Туреччині дійсний одночасно лише один шлюб (саме так, що б там не говорили). Він вказав своєму народові йти у Європу і користуватись плодами цивілізації. А ще він зробив те унікальне, на що не здатен був жоден правитель світу – він добровільно подарував свій трон найдостойнішому із турків. Його заповіт звучав приблизно так: більше ніхто із моїх нащадків не буде султаном цієї країни. Віднині правити нею буде найдостойніший із вас. Той, якого вибиратимете всі ви на демократичних виборах…

З того часу Туреччина стрімко йде у Європу. А те, що вона будує та обшиває її, в тому числі, і нас — уже ні для кого не секрет… Однак мало хто знає, що якраз Мустафа-Ататюрк, останній із султанів — був прямим нащадком султанші-українки…

Якщо придивитись до цих величних постатей, то вони хоча й такі різні, але за описами сучасників дуже схожі – ніхто не каже, що вони були красунями – скоріше гарненькими, симпатичними, середнього зросту, з гарними фігурами, веселої вдачі та з гострим розумом… Ось таких жінок із маси наложниць гарему вибирали султани. Близько 200 років турецька культура і її розвиток напряму залежали від прямого ока найвеличнішої української жінки-повелительки… А ось на культуру Російської імперії, до якої 350 років належала і Україна, впливали у переважній більшості німкені та шведки…

Там не було жодної українки… Ось такі вони, парадокси історії.

Источники:
Жениться по любви
Ошибочно мнение, что «жениться по любви не может ни один король». Советы и предложения приближенных могли просто-напросто игнорироваться. Романовы влюблялись и выбирали себе в супруги порой
http://www.mgorskikh.com/18-istoriya/6586-zhenitsya-po-lyubvi-neravnye-braki-v-tsarskoj-dinastii-romanovykh%20tabindex=1
Жениться по любви
Большой англо-русский и русско-английский словарь . 2001 . Смотреть что такое «жениться по любви» в других словарях: жениться — глаг., нсв., св., употр. сравн. часто Морфология: я
http://dic.academic.ru/dic.nsf/eng_rus/86981/%d0%b6%d0%b5%d0%bd%d0%b8%d1%82%d1%8c%d1%81%d1%8f%20tabindex=1
Жениться по любви
Общение в форуме: Архив форума Серьезный разговор — топик: Рановато — Последнее время я стал замечать что все больше и больше появляются молодых пар я имею ввиду люди женятся заводят детей очень рано не успев нагуляться некоторые женятся сразу по наступлении 18 лет
http://www.sxn.today/index.php?showtopic=49975&st=70%20tabindex=1
Серіал Величне століття
Кажуть, що одружитись по любові не міг жоден із королів… А ось султан, як не дивно, міг. І робив кожен із них це завжди, вибираючи із свого гарему найулюбленішу і найкращу жінку. А було з
http://roksolana.at.ua/news/zhenitsja_po_ljubvi/2015-03-21-257%20tabindex=1